Небезпеки фрірайду на початку сезону

Коли сніготоксикоз зашкалює, то з першими снігопадами райдери стрімголов несуться розривати свіженький. Ми так чекали на початок сезону, що іноді можемо нестись кататись, вративши розум. Але фрірайд – то взагалі справа така, що якщо ми хочемо катати довго та щасливо і щоб початок сезону не став його ж завершенням, до нього треба підходити з холодним розумом. Тому зараз, коли на Драгобраті почалися перші сильні снігопади, хочемо нагадати нашим райдерам про деякі небезпеки, характерні для початку сезону, і поради – як можна мінімізувати ризики.

Лавинна небезпека

Ці два фото зроблені 24 листопада 2015 року на Драгобраті біля крісла “Вершина Карпат” і кулуар біля бугеля “Доппельмаер”, тобто це навіть в зоні катання під підйомниками. Це був перший великий снігопад і, як видно, не маленька лінія відриву.

Наступне фото Володі Клімачова, зроблене вже ось тепер, на початку сезону 23/24 – як бачите, характерне розтріскування снігової товщі є червоним прапором і свідчить про нестабільність снігової товщі.
Четверте фото – останній слід відомої особистості, легенди фрірайду Казахстану Віталія Рейдж, який більше ніж достатньо знав про безпеку у великих горах. Він загинув у своїх горах у жовтні цього року.

Здається, що на початку сезону снігу ще мало і звідки взятися лавинам? Але ступінь лавинної небезпеки визначається не стільки кількістю снігу, а, в більшій мірі, міцністю зв’язків сніжних шарів та підстилаючою поверхнею. Невелика товщина снігу сприяє утворенню сніжних шарів без міцних зв’язків – перші шари на ґрунті більше схильні до перекристалізації та утворенню порожнин й крихких прошарків, що є поганою основою для наступного снігу, який їх покриває.
Також, коли снігу мало, райдери зазвичай шукають місця, де снігу побільше, а це часто буває в зонах вітрового переносу снігу.

Що ж робити? Діяти треба в принципі так само, як і завжди при підвищеному рівню лавинної небезпеки: уникати лавинозбірників, підвітрених ділянок, обирати схили з меншим ухилом і без пасток рельєфу.

Небезпеки під снігом

Якось мені «пощастило» на початку сезону у грудні зачепитись в трубі Вершини Карпат кантом за камінь і отримати в результаті лише легку гематому від падіння на наступний, присипаний снігом валун. Також можна почути багато історій про знищені скользяки від друзів, які відкривали сезон рано. Також проблеми легко знайдуться й у непромерзлих, присипаних снігом струмках та снігових колодязях.

Підступність перших снігопадів полягає в тому, що всі ці «підсніжники» ще не закриті снігом, а лише присипані, так що їх важко розпізнати, особливо коли ти несешся вниз на швидкості.

Також характерний тип підстилаючої поверхні для Карпат – переважно кущі чорниці, ялівцю й густа трава, що створює порожнини і в які легко провалюватись під час катання та важко вигрібати. На Кавказі, наприклад, більше зустрічається тип «марени», а зачепитись за камінь або застрягти у кущі – дві великі різниці.

Тут найбільш раціональним буде варіант розкатуватись на підготовлених трасах, згадуючи і відточуючи техніку, що в будь-якому разі корисно для катання в подальшому. Або, якщо вже дуже кортить зірвати цілину, то їхати там, де ти був влітку і точно знаєш що знаходиться під снігом.

Непідготовленість м’язів тіла

Багато травм і мікротравм стаються через одну особливість нашого сприйняття себе, своїх можливостей і можливостей свого тіла. Коли в минулому сезоні ми навалювали на всі гроші і робили всі рухи чітко, швидко і злагоджено, то після літньої перерви нашому мозку здається, що ми будемо рухатись так само, а от тіло може не встигати за «командами», що може погано проявитися в екстремальних ситуаціях.

Значно покращують вхід у новий сезон заняття іншими видами активностей влітку та особливо передсезонна підготовка восени в зальчіку. Але в кожному виді актівіті задіюються безліч своїх мікром’язів, які часто ми не в змозі повністю прокачати.

Тому раціональною порадою буде починати вкатувати в сезон поступово і на контролі, не літаючи на максималках в перший же день. «Тихіше їдеш – далі будеш»